sergeylittle: 404 error

Uh oh ... it's a 404! (Page Not Found)

2015.03.06 || Joryj Kłoc в Aрт-пабі «Бочка на Подолі», Київ

 

 

2015.03.06 || Joryj Kłoc в Aрт-пабі «Бочка на Подолі», Київ

 

" frameborder="0" allowfullscreen>

 

Joryj Kłoc [Йорий Клоц] – дайбоже-етно-гіп-чорт-гоп ватага з міста Лева, яка на підмостках коїть «шалену розруху»!

Хлопці вичавили забійний рок-н-рол і драм-н-бас з наших давніх гудúл. В їхніх руках по-сучасному задзеленчали:

  • − бýхало (бубен, у який століттями товчуть славетні карпатські троїсті музики)
  • − рéля (колісна ліра, що ïï використовували лірники- кобзарі)
  • − контрагуслі (гуцульська назва альта)
  • − акустична гітара (якої наші троїсті музики й близько в очі не бачили! ;)

Від 2008 року − року свого заснування, Joryj Kłoc устійнився як самобутня співоча четвірка з власним стилем та знаковим звучанням: такі собі злегка шалапутні співочі опришки ;-)

Співознавці вже встигли обназвати ватагу Українською відповіддю на фінську Апокалиптику (Apocalyptica), а саму стилістику Клоців окреслити як art & heavy acoustic rock.

«Людською» мовою ці мудрені слова можна розтлумачити як рок-музика, що виконується налегко, бринить твердо та упевнено, і водночас опирається саме на мистецьку, художню складову.

Це й не дивно: двоє з чотирьох побратимів є професійними художниками-скульпторами. Один з них має свою робітню, де вчить усіляким рукотворним ремеслам дітисьок. Другий, у вільний від співочої справи час, виготовляє призабуті гудила: як от рéля, що гуде на виступах ватаги.

Назва Joryj Kłoc походить з таємної мови (арґо) закритих братств незрячих лірників і кобзарів, що мали свої закони та літописну спадковість, яка сягала глибини віків й повноцінно протрималася до 1930-х років ХХ століття − коли большевицькі репресій перемололи чи не усіх живих тоді лірників на Вкраїні...

Ті наші старці були, по-суті, вітчизняним відповідником европейських мандрівних трубадурів та менестрелів; такими собі першими українськими рок-манами. Тож Joryj Kłoc є прямим спадкоємцем і послідовником нашої багатосотлітньої рок-традиції ;0)

На тій таємній лірницькій говірці (нині б сказали «на фєні») слово JORYJ [йорий] − означало: поважний, шанований; а також: шалений, навіжений, бунтарський, несамoвитий, відчайдушний, шибай-головий, запеклий. А KŁOC (зустрічається вимова як [клоц], так і [клЬоц]) − шмат, кавалок, кусень; або ж − чоловік, старець, мудрець, знавець, велет.

Тож сучасною мовою зворот Joryj Kłoc можна розтлумачити як «поважний, шанований чоловік», або ж: «Запеклі Перці» чи «Велике Цабе». Втім, усі то ті «скромні назви» однаково добре пасують цій хвацькій ватазі! ;0))

 

Комментарі

 

Найближчий рухняк який я працюю / збираюся відвідати: